100 днів в дорозі

Нещодавно, а саме 14.09.2016 пройшло 100 днів від часу, коли ми вирушили в нашу подорож. Тому, в продовження попереднього посту ще один фотозвіт решти 50 днів.

День 51. 27.07.2016 – Кутаїсі. Незважаючи на те, що Арсен в Грузії вже був, та й в цій подорожі ми вже тут трохи погуляли, але чурчхелу він вперше спробував саме сьогодні.

Чурчхела - різноманітні горішки в густому виноградному або гранатовому соці

Чурчхела – різноманітні горішки в густому виноградному або гранатовому соці

День 52. 28.07.2016 – печера Прометея і каньйон Окатце. На наше здивування виявилось, що навколо самого Кутаїсі є чимало цікавих і гарних місць.

20160728-georgia_1712

Печера Прометея (інша назва – Куміставі) неподалік від міста Цхалтубо, довжина печери – 1600м

День 53. 29.07.2016 – Местія. Хоча ми спершу й збирались з Кутаїсі поїхати на море в Батумі, але гори знову перемогли і ми опинились в Сванетії.

20160729-georgia_1791

Сванські вежі в Местії, Сванетія

День 54. 30.07.2016 – Ушгулі. Ми вирішили скористатись послугами колективного таксі, яке зранку біля 11 завезло нас до Ушгулі і десь біля 16:00 забрало назад до Местії. Так що в нас ще було 5 годин, щоб пройтись околицями і дійти до льодовика. Інший варіант – 3-4 денний трек пішки в одну сторону, звідки знову ж таки прийшлось би брати таксі, або йти назад тим же шляхом.

Село Ушгулі на фоні Шхари, найвищої вершини Грузії.

Село Ушгулі на фоні Шхари, найвищої вершини Грузії

День 55. 31.07.2016 – захід сонця на вершині неподалік від Местії, по дорозі з озер Корульді.

20160731-georgia_2420

Коні, гори і захід сонця. Местія, Сванетія

День 56. 01.08.2016 – перевал Гулі (2960м), постійні краєвиди на Ушбу і спуск до села Мазері.

На передньому плані - перевал Гулі (2960м), позалу - гора Ушби (4690м), одна з найгарніших і найвпізнаваніших вершин Кавказу

На передньому плані – перевал Гулі (2960м), позаду – гора Ушба (4690м), одна з найгарніших і найвпізнаваніших вершин Кавказу

День 57. 02.08.2016 – водоспади Мазері і льодовик Ушба. Залишивши речі в працівників кар’єру, вирішили ще пройти до водоспадів, і, якщо пощастить, то дійти ло льодовика. Нам пощастило :).

Краєвид на долину Бечо з відйому до льодовика Ушба.

Краєвид на долину Бечо з підйому до льодовика Ушба. Зліва трішки видно водоспад Мазері

День 58. 03.08.2016 – Сігнагі. Після гір варто й трішки перепочити, і кахетинське вино гарно цьому сприяє.

Сігнагі, Кахетія

Сігнагі, Кахетія

День 59. 04.08.2016 – Сігнагі. Місто знаходиться на горі, тому з нього відкриваються прекрасні краєвиди на долину Алазані і Кавказький хребет.

20160804-georgia_3302

Сігнагі на фоні Алазанської долини

День 60. 05.08.2016 – Все ще Сігнагі. Завдяки своєму розташуванню, Сігнагі відігравало важливу оборонну роль, про що свідчать залишки старих мурів.

Старі мури, Сігнагі

Старі мури, Сігнагі

День 61. 06.08.2016 – неподалік від Сігнагі знаходиться монастир Бодбе. Місцеві переконують, що саме тут зберігаються мощі святої Ніно.

20160806-georgia_3367

Розписи в монастирі Бодбе, Сігнагі

День 62. 07.08.2016 – національний парк Лагодехі, неподалік від кордону з Азербайджаном.

20160807-georgia_3398

Джунглі і водоспад Шромісхеві, 3 км від центрального входу в національний парк Лагодехі

День 63. 08.08.2016 – Шекі, наша перша зупинка в Азербайджані. Старовинне місто, з вузькими вуличками, цікавими будинками, палацами давніх ханів та мечетями. Проте, основною причиною, чому туристи тут зупиняються на більше ніж один день, є можливість пожити в старому караван сараї, який зараз переобладнано під готель.

20160808-azerbaijan_31

Готель “Караван сарай”, Шекі

День 64. 09.08.2016 – Шекі. Але мене тут таки найбільше вразили палаци – їхня затишність, краса і продуманість.

20160809-azerbaijan_110

Дім Шекіханових, Шекі

День 65. 10.08.2016 – Баку. Доїхали до столиці Азербайджану, але гуляти містом вдавалось лише зранку або ввечері, вдень спека випалювала все довкола і нас в тому числі.

20160810-azerbaijan_227

Нічний Баку, краєвид з Нагорного парку

День 66. 11.08.2016 – окрім моря і старих будівель, Баку має є й цікаву сучасну архітектуру.

20160811-azerbaijan_241

Центр Гейдара Алієва, архітектор: Заха Хадід. Баку

День 67. 12.08.2016 – якщо ж більше цікавлять старі будівлі, то варто прогулятись Ісерісехером – Старим (Внутрішнім) містом та історичним центром Баку.

20160812-azerbaijan_546

Зліва – Дівоча Вежа, основна пам’ятка архітектури старого Баку і один з чотирьох входів в Старе місто

День 68. 13.08.2016 – ще в Баку повно затишних і цікавих кафе, пабів, клубів та кав’ярень.

20160813-azerbaijan_563

Велодружнє кафе, Баку

День 69. 14.08.2016 – з Баку ми поплили на паромі до Актау, Казахстан. Дорога займає близько доби.

20160814-azerbaijan_707

Вантажний паром, на борту якого 38 дальнобійників і 7 туристів, 2 з яких були ми

День 70. 15.08.2016 – або дві… Інколи, якщо, як у нашому випадку, підніметься вітер, то паром чекатиме на якорі посеред моря на кращу погоду.

20160815-azerbaijan_893

Схід сонця з вікна нашої каюти

День 71. 16.08.2016 – або три… Добре, що ми не поспішаємо і можемо просто насолоджуватись і милуватись заходами сонця.

20160816-azerbaijan_920

Інколи добре просто розслабитись і нікуди не поспішати

День 72. 17.08.2016 – Актау, нервові таксисти і перетин 2 кордонів за день. А ще проїхались в поїзді в купе провідниці.

20160817-kazahstan_4

Підпливаємо до Актау, Казахстан

День 73. 18.08.2016 – Хіва, Узбекистан. В місто приїхали вже затемна, тому єдине фото – карта на вході в місто.

20160818-uzbekistan_10

Мозаїка-карта Старого міста, Хіва

День 74. 19.08.2016 – Хіва. В Узбекистані просто найсолодші кавуни і дині, які мені доводилось куштувати і продаються вони тут на кожному кроці.

20160819-uzbekistan_293

Базар фруктів біля воріт в Старе місто, Хіва

День 75. 20.08.2016 – Бухара, наступне місто Узбекистану на нашому маршруті.

20160820-uzbekistan_491

Шовкові килими, Бухара

День 76. 21.08.2016 – окрім того, що ми весь день гуляли містом, зустрілись з поляком, з яким перед тим плили на паромі, зайшли в замок і скуштували справжній узбецький плов – ввечері ми ще потрапили на традиційне бухарське весілля!

20160821-uzbekistan_739

Молодого заводять в дім нареченої, після очищення вогнем від злих духів, Бухара

День 77. 22.08.2016 – Самарканд. Місто справляє якесь дуже дивне враження, ніби старовинне і гарне, але атмосфери мені бракувало. Можливо тому, що центр перебудували на пішохідні зони, а старі житлові райони огородили стінами?..

20160822-uzbekistan_901

Комплекс Регістан, Самарканд

День 78. 23.08.2016 – виявляється, що якщо випадково сплутати вхід і вихід, то за квиток можна й не платити.

20160823-uzbekistan_1019

Меморіальний комплекс Шах-і-Зінда, Самарканд

День 79. 24.08.2016 – однією з основних асоціацій з Узбекистану в мене були осли і їхні юні погоничі, але виявилось що ми так і не зробили жодного фото, прийшлось виправлятись.

20160824-uzbekistan_1136

Стоянка біля базару, Самарканд

День 80. 25.08.2016 – трішки прихворіли і попали до дуже дивного лікаря, прихильника тібетської медицини. Ввечері, для покращення настрою, ще раз помилувались Регістаном.

20160825-uzbekistan_1166

Медресе Шердор, Регістан, Самарканд

День 81. 26.08.2016 – Ташкент. На жаль, кордон з Таджикистаном через Пенджикент закритий і нам прийшлось робити об’їзд і зупинитись в Ташкенті.

20160826-uzbekistan_1206

Базар Чор-Су, Ташкент

День 82. 27.08.2016 – перейшли кордон без проблем, навіть не перевірили наші реєстрації, як ми так старанно робили. Натомість переглянули майже всі фото та відео на телефонах та планшеті. Зате вже від кордону нам трапився добрий місцевий, що допоміг добратись до Худжанду і поселитись в недорогому готелі.

20160827-tajikistan_1

Універмаг і фото Емомалі Рахмона, президента Таджикистану

День 83. 28.08.2016 – в Худжанді нам знову прийшлось трішки затриматись, в очікуванні на реєстрацію, яка тут також обов’язкова.

20160828-tajikistan_112

Парк поблизу від Цитаделі, Худжанд

День 84. 29.08.2016 – останній день в Худжанді і закупи перед треком.

20160829-tajikistan_125

Площа біля мечеті Masjid Jami, Худжанд

День 85. 30.08.2016 – добирання автостопом від Худжанду до альп табору Артуч, нашої початкової точки для треку по Фанським горам.

20160830-tajikistan_156

Хлопці, яким ми завдячуєм веселим і швидким добиранням до місця нашого призначення

День 86. 31.08.2016 – Кулікалонські озера, неймовірне місце посеред Фанських гір, старих кішлаків, пастухів та бурхливих річок.

20160831-tajikistan_744

Майстер клас, як слід переходити річки вбрід, Фанські гори

День 87. 01.09.2016 – день моєї рекордної висоти – 3740 м, Алаудінський перевал (перед тим був 3400м, перевал Чаухі, Грузія).

20160901-tajikistan_924

Дорога до Алаудінського перевалу, Фанські гори

День 88. 02.09.2016 – денка  біля Алаудінського озера – відпочинок і милування краєвидами.

20160902-tajikistan_1474

Алаудінське озеро, Фанські гори

День 89. 03.09.2016 – таки довго всидіти на місці нам не вдалось і ми таки ще вирішили піти до озера Мутного і побачити найвищі вершини Фанів.

20160903-tajikistan_1653

Озеро Мутне, 3540м

День 90. 04.09.2016 – різними попутками добрались до Іскандер Кулю – геть іншого, але не менш вражаючого озера Фанських гір.

20160904-tajikistan_1860

Арсен на фоні озера Іскандер Куль, Фанські гори

День 91. 05.09.2016 – неподалік від озера є село Саритаг, одна з небагатьох ділянок рівної землі в Таджикистані, звідки везуть продукти і запаси сіна для худоби на зиму.

20160905-tajikistan_1895

Ванотажівка з сіном з Саритагу і дзеркальне озеро Іскандер Куль

День 92. 06.09.2016 – вирішили добиратись до Душанбе попутками. Вантажівки хоч і цікавий вибір, але їдуть біля 20 км на годину, а до Душанбе дорога довга. Ми переїхали перевал, помилувались краєвидами, доїхали до їхньої стоянки і пересіли на звичайну легкову.

20160906-tajikistan_2040

Гарні і комфортні вантажівки, але не найшвидкісніший варіант добирання на великі відстані

День 93. 07.09.2016 – Душанбе, дуже зелене і доволі приємне місто. А ще ми тут зробили дозвіл для поїздки в Памір.

20160907-tajikistan_2054

Парк Рудакі, Душанбе

День 94. 08.09.2016 – ще день прогулянки і святкування моїх іменин в Душанбе.

20160908-tajikistan_2131

Співочі фонтани, Душанбе

День 95. 09.09.2016 – в хостелі ми познайомились з парою з Німеччини, велосипедистом з Японії і разом взяли таксі на 5 і поїхали до Хоругу.

20160909-tajikistan_2147

Одне з багаточисельних стад, що траплялися нам по дорозі на Памір

День 96. 10.09.2016 – ми добрались до Хоругу, залишили японця, змінили машину і вирішили вже добратись до Лангару, містечка в Вакханській долині.

20160910-tajikistan_2578

Наша перша машина, що довезла нас до Хоругу

День 97. 11.09.2016 – звісно, на місці нам знову не всиділось і закінчилось це 24 кілометровою прогулянкою по горам Вакханської долини, з яких ми спустились вже затемна. Зате в мене новий рекорд – 3962м. І неймовірні краєвиди.

20160911-tajikistan_3565

Вид на Вакханську долину зі спуску з долини Енгельса

День 98. 12.09.2016 – наступний день знову в дорогу, цього разу через перевал Харгуш 4344м (вже третя найвища висота) і до Мургобу.

20160912-tajikistan_4013

Памірське шосе – доволі популярний маршрут для велосипедистів

День 99. 13.09.2016 – Мургоб. Цілий день лазили по місту, переслідували яків і фотографувались на фоні Памірського шосе.

20160913-tajikistan_4273

Памірське шосе, Мургаб

День 100. 14.09.2016 – і, накінець-то наш 100-ий день! Озеро Каракуль, що знаходиться на висоті 3914м, глибина – 230м і площа 380км2. Поруч з ним знаходиться невеличке поселення, але умови життя тут одні з найважчих, які мені доводилось бачити. Проте люди залишаються відкритими і позитивними. Наш 100-ий день і останній день в Таджикистані, принаймні в цій подорожі.

20160914-tajikistan_4373

Озеро Каракуль, Памір, Таджикистан

It's only fair to share...Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *