7 порад як зекономити на треках в районі Евересту.

Думаю, багато людей мріяли раз у житті, якщо не залізти, то хоча б побачити найвищу гору світу, Еверест. Про те, що дозволи для сходження просто шалено дорогі, я знала (якщо не помиляюсь, то зараз більше 10000$), а от про просто трекінг інформація була різна. В інтернеті можна знайти тури від 1400$ до 1700$ за 12-15 днів та й самостійні мандрівники називають різні цифри. Одним словом, прийшлось перевіряти самим :).

Всі дозволи, гроші і перекуси.

Всі дозволи, гроші і перекуси.

Так от, насправді все не так і страшно. Наш 26-ти денний трек, який включав і EBC, і три висотні перевали, і озера Гокіо обійшовся нам в менше 500$ на людину, з них добирання – 170$ і дозволи – 74$. Так що витрати на треку виходять приблизно 10$ в день. Насправді, цю цифру можна ще суттєво знизити, використовуючи кілька основних порад.

1. Подорожуйте не в сезон.
Високим сезоном на цьому треку вважаються жовтень-листопад і квітень-травень. Тоді там багато людей, лоджії зайняті і місце бажано бронювати наперед. Відповідно ні про які знижки не може бути й мови, а ціни піднімаються не лише в лоджіях, а й в магазинах. Ми, наприклад, йшли в другій половині листопада, і нам вдавалось домовитись за значно кращі ціни. За житло ми взагалі заплатили лише одного разу.

Таблиця з кількістю туристів за місяць, чекпост в Монджо (Monjo).

2. Їдьте групою, хоча б вчотирьох.
Чим вас більше, тим більше лоджії зацікавлені, щоб ви зупинились в них і заради цього готові на певні поступки, як то: безкоштовна кімната, заряджання всіх девайсів і, інколи, навіть безкоштовний вай фай. Знаю, що деякі люди надають перевагу соло походу, або парному (сама до них належу), але тут говорю саме про економію. До того ж, ніхто не змушує йти разом весь день, скооперуватись з іншими туристами можна і в самому поселенні чи біля лоджії.
З мінусів – в сезон може бути проблема з місцями, але тут дивитись попередній пункт.

Троє сингапурців, з якими ми йшли (і виторговували вигідніші умови) від Гояму до Чуккунгу.

3. Обідайте в місцевих кафе.
Основною умовою, щоб поселитись безкоштовно є обіцянка вечеряти і снідати в лоджії, без того тут ніяк. Але ще залишаються обіди. На треках в районі Евересту є певна відмінність від району тої ж Аннапурни – шерпи і портери зазвичай обідають в окремих кафе, які ми знайшли у всіх місцях наших ночівель. Вони не дуже гарні, зазвичай темні, але їжа тут справді смачна і значно дешевша. Наприклад, buff momo в Намче – 150 Rs, часникова зупа в Горак Шеп – 200, чай завжди 50, до того ж є можливість торгуватись. Плюс, можна цікаво побалакати з місцевими гідами про їхню роботу і життя. Знайти ці локальні кафешки доволі просто – в селах зазвичай є напис на зразок Mo:mo center або на вході висять фото різних страв, серед лоджій – шукайте невеличкий непоказний будиночок з традиційною фіранкою на дверях.

Момо центр в Намче.

4. Не летіть в Луклу.
Оскільки з проживанням і їжею ми розібрались, то залишається третє основне джерело витрат – транспорт. Звісно, найшвидше і найзручніше долетіти літаком до Лукли, але якщо час не дуже обмежений, то можна їхати автобусом в Шівалаю (+6 днів), Бандар (+6 днів) або Салері (+3 дні). Щоправда, автобуси тут не дуже надійні чи зручні, зате можна ближче познайомитись з локальним життям, пройтись ще кілька днів через села і рисові плантації, і додатково акліматизуватись перед Луклою.

Автобус з Катманду до Шівалаї

Автобус з Катманду до Шівалаї.

5. Купіть перед походом таблетки для фільтру води (ми використовували Aquatabs).
Пити в поході, особливо висотному, треба багато, 3-4 літри на день, але за літр води прийдеться заплатити біля 2$. Натомість в кожній лоджії можна попросити питну воду, в яку закинути таблетку для фільтрації (пити нефільтровану воду дуже не рекомендується).

Таблетки для очищення води, 1 таблетки на 1 літр.

Таблетки для очищення води, 1 таблетка на 1 літр.

6. Візьміть з собою систему для нагрівання води Jetboil і газові балони.
Вода – це добре, але в горах зранку, ввечері, та, чесно кажучи, і протягом дня, буває доволі прохолодно і холодну воду пити дуже важко. Але, оскільки організм вимагає поповнення рідини, то чай тут споживається в неймовірних кількостях. За весь час лише на чай/каву в нас пішло 140$ (на двох). Так що, можливість навіть просто кип’ятити воду і робити собі чай може чимало зекономити. Тому варто добре подумати, чи ця додаткова вага буде настільки зайвою. До речі, якщо в Луклу таки летіти, то газові балони можна купити в тій же Луклі або в Намче, магазинів зі спорядженням тут достатньо.

7. Запасіться перекусами на довгі переходи.
В горах завжди добре мати якісь смаколики під рукою, особливо на перевалах, де перехід між лоджіями займає 7-8 годин. Та й просто не хочеться надто залежати від лоджій, а могти інколи зупинитись на привал посеред треку. Традиційно в гори рекомендують брати щось калорійне: горіхи, сухофрукти, гранола бари чи звичайні снікерси. Закуплятись ними найкраще в Катманду або Намче, де ціна майже та ж сама (магазини на початку села). Вище Намче ціни на от такі дрібнички різко зростають.

Якщо хтось знає ще якісь поради – пишіть в коментах, можливо ще комусь пригодиться :).

2 thoughts on “7 порад як зекономити на треках в районі Евересту.”

  1. Як писав Гринюк: “2 метри дроту і крокодили, або патрон-розетка. Щоб не платити кожного разу за зарядку пристроїв” =)

    1. Патрон розетка в нас була, але не завжди підходила. Та й потреби не було – десь раз в 3 дні завжди домовлялись зарядитися безкоштовно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *