Chystiakova Natalia

Таджикистан

Фанські гори. Кулікалонські озера – Алаудінський перевал – Алаудінські озера.

День 3. Алаудінський перевал і Алаудінські озера.

До Алаудінських озер ведуть 2 перевали – Алаудінський (3740м) і Лаудон (3630м). Ми вибрали Алаудінський, оскільки він трохи вищий, і, як нам сказали, значно гарніший.

20160901-tajikistan_856Отже, основний перехід припадає саме на цей день, загальна відстань обраного нами маршруту становить десь 9 км, набір висоти – 950м, спуск – 1000м.

Читати далі

Таджикистан

Фанські гори. Артуч – Кулікалонські озера.

День 2. Кулікалонські озера.

На другий день ми прокинулись десь в 6 ранку, поснідали і почали чекати на нашого ослика і погонича. Вони прийшли біля 8, повантажили рюкзаки і вже в 8:30 ми вирушили до Кулікалонських озер, місця нашої наступної стоянки.

20160831-tajikistan_297.jpg
Наші провідники - Джафар і Бурр

Десь через 2,5 годин, 600 м набору висоти і 5 км ми вийшли до першого озера, Кулікалон.

Читати далі

Таджикистан

Фанські гори. Худжанд – Артуч.

З Центральної Азії в нас найочікуванішою країною був Таджикистан, а місцем – Фанські гори. Правда, куди саме в Фанські гори ми хочемо йти ми особливо не знали і понадіялись на Lonely Planet плюс Google. Не найрозумніше рішення, якщо чесно – нет тут був жахливий і ніякої інформації нам швидко знайти не вдалось, а LP не особливо спеціалізується по треках. Тому, коли ми приїхали в Таджикистан, то єдине що знали – це те, що відносно легкі треки починаються в альптаборі Артуч, або від озера Іскандер Куль, і добре було б побачити Алаудінські озера. Ми хотіли знайти нескладний трек, не на тривалий час і який можна пройти без альпіністського спорядження. Тому власне і зупинились на, як виявилось, одному з найпопулярніших маршрутів, Артуч (альптабір) – Алаудінські озера, про який розкажу трішки детальніше.

Читати далі

Іран, Подорожі

Проблеми жінок, що мандрують Іраном

Не зважаючи на те, що Іран мені неймовірно сподобався і я явно планую ще сюди вернутись, але є кілька речей, через які я видихнула з полегшенням після переходу кордону з Вірменією. Ось кілька з них:

  1. Хіджаб. Носіння хіджабу для жінок тут обов’язкове і його відсутність карається законом. Зазвичай дівчата починають його носити з 8-9 річного віку і після того знімають лише вдома, в спільній компанії, де немає небезпеки несподівано наткнутись на поліцію.
    За кілька хвилин після фото дівчаток забрали і вернулись вони вже в чадорах (то було біля мечеті)

    За кілька хвилин після фото дівчаток забрали і вернулись вони вже в чадорах (то було біля мечеті)

    Читати далі

Іран, Подорожі

Тегеран

Наша подорож почалась з Тегерану, столиці Ірану, в якій ми провели 4 дні. Перший день якраз припав на початок Рамадану, тому про кафе і вуличну їжу тут нічого сказати не можу.

20160607-iran_114

Читати далі

Іран, Подорожі

Курдистан

Я мріяла зустріти курдів десь так років 10 (з моменту прочитання “Дипломата” Олдріджа). Щоправда трішки переймалася, щоб часом не розчаруватись, бо книжкові описи не завжди відповідають реальності. Але курди просто вражають своєю гостинністю, навіть після 2 тижнів в Ірані. Просто спробую описати всі враження за ці 4 дні.

День перший – Hajij-e. Ми приїхали десь біля 8 вечора на таксі і в найближчому магазині спробували купити хліба на вечерю. До нас одразу підійшло десь так чоловік з 10, які жестами пояснили, що хліба немає (то магазин морозива), але попросили на щось зачекати. За той час прибіг хлопчик з кульком лавашу, якихось смажених паляниць і кульком овочів (огірки, помідори). Завели нас до ідеального місця під намет – рівно, біля водосховища, є питна вода. При цьому грошей з нас ніхто брати не захотів.

13510877_1030413207034556_5107637953763184547_n

Читати далі